ЖИТТЯ У СЛОВІ….

Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість бути добрим.

(Григір Тютюнник)

Чудові твори Григора Михайловича Тютюнника, освячені його талантом правди, доброти і любові, щодалі утверджуються як класичне надбання української літератури. Його проза сповнена багатством асоціацій, живих народних типів, психологічним, філософським змістом. З великою відповідальністю Григір Тютюнник ставився до слова, а джерелом його творчості була любов до людини. «Мало – бачити. Мало – розуміти. Треба любить», – так вважав письменник.

Можливо, краще зрозуміти ЙОГО допоможуть читачеві деякі його вислови та цитати з його творів, інтерв’ю, статей:

• Ніщо не дається даром. Даром тільки мама цілує.
• Немає загадки таланту. Є вічна загадка Любові.
• Ідеалом для мене завжди були й залишаються Доброта, Самовідданість, Милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах.
• Читача треба мучити правдою, хоч вони бояться її і не хочуть взяти в душу.
• Я не боюся смерті. Я боюся безслідно прожитого життя.

Його нерозгадана душа відсвічує нам далекою й недосяжною зіркою. Його пам'ять світиться як вишневий цвіт розкішного полтавського саду…

У 1989р. творчість письменника була посмертно відзначена Державною премією України ім. Т. Г. Шевченка.

Твори Григора Тюттюнника належать до таких, які перечитуються багаторазово, їхня емоційна наповненість викликає відповідний спалах і в душі читача. Магнетизм Тютюнникової прози з кожним роком зростає, втягуючи у своє поле все більше людей.

Задля вшанування пам'яті і величі таланту з нагоди 90-річчя від народження Г. М. Тютюнника працівники бібліотеки організували виставку-персоналію: «Григір Тютюнник – живописець правди, оборонник добра».