“Воїнів світла” готують у ВТФК
Героями сьогодні називають енергетиків України. Завдяки їхнім вмінням, а нерідко і мужності, наша Батьківщина тримає енергетичний фронт. 22 грудня “воїни світла” відзначають професійне свято. А у нашому коледжі, на відділенні енергетики та електромеханіки, готують їм гідне підкріплення.
Про особливості підготовки студентів за спеціальністю “Відновлювальна енергетика” і чи не найзатребуваніших фахівців нашого часу - в інтерв’ю з Жанною Ткач, головою циклової комісії ВТФК.
- Пані Жанно, чому відновлювальну енергетику називають технологією майбутнього?
- Сьогодні куди не глянь - всюди відновлювальна енергетика. Найперше, що ми маємо відзначити - це її екологічність. Нажаль, атомна енергетика, яку активно розвивали ще зовсім недавно, завдає найбільшої шкоди природі. А відновлювальна енергетика є відновленням нашої планети від забруднень. Якщо зазирнути в минуле, то наші предки ще задовго до сучасних технологій працювали у цій сфері. До прикладу, звичайний млин - це та ж сама відновлювальна енергетика. До речі, одним із пунктів вступу України в ЄС, в НАТО, є максимальне використання відновлювальних джерел енергії. І навіть якщо в майбутньому студенти не стануть провідними фахівцями в цій галузі, вони зможуть використати отримані в коледжі знання в своєму побуті.
- Скільки майбутніх енергетиків готує сьогодні ВТФК?
- На кожному курсі нашого коледжу є по одній групі. А загалом здобувають освіту вісімдесят студентів. Ще на першому курсі, в рамках предмету “Вступ до спеціальності”, ми пояснюємо їм головні засади відновлювальної енергетики і перспективи в майбутньому. А вони величезні. Це стало ще більш зрозуміло в період активних воєнних дій.
- Скільки викладачів навчають студентів на відділенні енергетики та електромеханіки?
- Над підготовкою світил української енергетики працює вся циклова комісія! Тут провідні фахівці націлені тільки на розвиток нашої спеціальності. Наприклад, Тетяна Шидловська - викладачка інженерної графіки. Микола Костюк - це не просто спеціаліст, який викладає провідні дисципліни. Він ще й працює з групами на факультативах. Це Віктор Рихлюк - заступник директора з виробничої роботи. Окрім цього, ми запрошуємо фахівців з Вінницького технічного університету.
- Жанно Миколаївно, а як вплинула війна на теперішню освітню програму електроенергетиків?
- Мені здається, вона посилила її. Студенти більш активно почали цікавитися, як використати і як впровадити її в наш нелегкий воєнний час. Першокурсники сьогодні з ентузіазмом розробляють і представляють свої проекти. Вони презентують бачення відновлювальної енергетики на своїх будинках, у себе в побуті. Дуже приємно бачити студента, який із захватом каже: “У мене все вийшло! У мене горить світло!”
- Які перспективи працевлаштування мають випускники - енергетики ВТФК?
Якщо говорити локально, тільки про нашу область, то в нас є дуже багато приватних підприємств, які самі виготовляють сонячні панелі. Також дуже багато робітників, які хочуть їх встановлювати. Для наших студентів зараз є зелене світло чи не всюди. Наприклад, вони в майбутньому можуть працевлаштуватися в місцеве підприємство KNESS. Також наші четвертокурсники отримали офіційне запрошення на будівництво польської електростанції, але війна завадила цій перспективі.
Третьокурсник спеціальності “Відновлювальна енергетика” Артем Осаульчук до вступу в коледж і гадки не мав про професію енергетика. Сьогодні ж хлопця захопило. Він твердо переконаний - з вибором професії не прогадав:
- Я хочу бути корисним для своєї країни. Навіть якщо якийсь час мені доведеться вчитися або працювати за кордоном, я все одно повернусь в Україну і буду розвивати нашу енергетику.
Майбутнє української енергетики Артем бачить в надсучасних технологіях. А поки міркує над власними ноу хау:
- Я хотів би придумати щось на кшталт самозарядного телефону. Уявіть собі, ви просто йдете, а мобілка собі заряджається. Або, наприклад, було би круто зробити одяг, в якому ти просто рухаєшся, а він виробляє електричну енергію.
