Історія

50-60 роки 20 століття ознаменувались у країні бурхливим розвитком радіоелектроніки. Почали будуватися нові заводи, серед яких Вінницький радіоламповий завод, ВО "Термінал", радіотехнічний завод "Маяк". Для них необхідні були фахівці, тому постановою Ради народного господарства Подільського району раднаргоспу №-411 від 14.12.1964 року був створений технікум електровакуумного приладобудування. З 21.12.1964 року його очолив Смірнов Костянтин Григорович, інженер-радіотехнік, на долю якого випав досить великий обсяг роботи: розпочати будівництво з нуля, набрати кадри, провести набір студентів. Перші кроки нового навчального закладу були зроблені ще у стінах Вінницького політехнічного технікуму. У цьому навчальному закладі навчалися дві групи технологів електровакуумного виробництва, серед тих, хто їх навчав, були майбутні працівники технікуму електровакуумного приладобудування: Дмитренко О.М., Волков П.П., Голота М.П., Жак А.І.

Вже тоді було придбане деяке обладнання, устаткування, прилади, підручники тощо. З 31 травня 1965 року заступником директора з навчальної роботи призначили Дмитренка Олександра Микитовича. У червні 1965 року розпочав роботу технікум електровакуумного приладобудування в складі 27 штатних викладачів, одними з перших були Антипова Т.М., Васєчкіна А.О., Мостова Р.П., Ракіцька В.Д., Рижій В.В., Бурлаєнко М.М., Хаімзон І.Я., Томчук С.М., Учень Л.І., Грицик Г.О., Развєвако Н.О., Щербаков А.М., Матохнюк Е.Х., Бурмістрова Г.А. та бібліотекар технікуму Сива Г.Є.

У липні-серпні 1965 року провели перший самостійний прийом студентів: набрано 5 груп з спеціальності "Виробництво електровакуумних приладів" Навчання проводили у приміщенні Вінницької середньої школи № 7 у другу зміну з 1530 до 2300, а у першу зміну за графіком працювали на будівництві навчального корпусу технікуму. У будівництві брали участь усі: адміністрація, викладачі, студенти. Всі були рівні перед бажанням швидше завершити будівництво і перейти у власне приміщення. Звичайно, найважчий тягар ліг на плечі директора, виникли проблеми у будівництві, у постачанні матеріалами тощо. Не витримало серце Костянтина Григоровича Смірнова, першим завжди найважче, і він пішов з життя, заклавши фундамент для нашого сьогодення.

З 16 грудня 1965 року Дмитренко О.М. приступив до виконання обов'язків директора технікуму. Постановою Ради Міністрів СРСР № 1145 — 385 від 31.12.1965 року технікум був підпорядкований Міністерству електронної промисловості, а з 22 березня 1966 року його очолив Ботвінко Максим Іванович згідно наказу МЕП СРСР від 18 березня 1966 року № 47-к. Під його керівництвом продовжується будівництво навчального і лабораторного корпусів, створюється матеріально-технічна база, формується колектив.

Розширився контингент студентів. У 1966 році відкрили нові спеціальності: "Обладнання виробництва електровакуумних приладів", "Виробництво напівпровідникових приладів", Виробництво радіодеталей і радіокомпонентів" і "Обладнання виробництва напівпровідникових приладів".

В серпні 1966 року введено в дію навчальний корпус загальною площею 4602 м2 на 960 учнів, це 26 аудиторій, актовий, спортивний зали, бібліотека, зал дипломного проектування.

І з 1 вересня 1966 року навчання розпочали у власному приміщенні 43 викладачі і 540 студентів, розпочалися роботи по благоустрою території, відкрив двері клуб "Юність", започатковано щорічний огляд художньої самодіяльності груп, з ініціативи Рижій В.В. започаткована робота Клубу інтернаціональної дружби. Створена школа педагогічної майстерності, яку очолила Люта Л.М. мета якої – підвищення ділової кваліфікації, педагогічної майстерності викладачів.

Люта Л.М. проводила велику позакласну роботу: випуск “Літературної газети”, керівництво літературним гуртком, театральною студією.

Організований ВІА "Транзистор" під керівництвом викладача Телефуса В.Д.

1966 рік ознаменувався створенням лабораторій: радіотехніки, електронних вимірювань та основ автоматики, хімії, фізики, кабінетів: історії, економіки та організації виробництва, загальної історії, української літератури, математики, креслення, технічних засобів навчання.

У цьому ж році почав роботу перший студентський сільськогосподарський загін у господарствах і заготівельній конторі Барського району Вінницької області.

З 1 березня 1967 року згідно наказу Міністерства електронної промисловості № 579 від 2.11.1966 року на базі технікуму розпочали роботу курси підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників Вінницького радіолампового заводу.

У 1967 році обладнані лабораторія теоретичних основ електротехніки і електричних вимірювань, обчислювальної техніки і основ автоматики, вакуумної техніки, технології і випробування матеріалів, хімії і фізики напівпровідників.

Введені щотижневі директорські години на відділеннях.

22-30.04.1967 р. в технікумі проведена перша технічна виставка, активнішими учасниками якої були Томілов В.П., Дискант В., Лютий М. Їх роботи ємкісне реле, електронно-цифровий індикатор, електронний напівпровідниковий стабілізатор були кращими.

Значно активізувалася технічна творчість під керівництвом викладачів Хаїмзона Й.Я., Учня Л.І. Студенти розробляли та виготовляли лабораторні стенди, обладнання тощо. У цьому ж році технікум вперше взяв участь у ВДНГ країни, де був представлений виріб студента Кошового В.А. "Стенд аналізу часових коротких замикань приймально-підсилювальних ламп". Стенд отримав визнання на виставці, а Кошовий В.А. – медаль "Юний учасник ВДНГ".

Згідно наказу МЕП СРСР № 652 від 27 листопада 1967 року навчальний заклад перейменований у Вінницький технікум електронних приладів.

Розпочало функціонувати вечірнє відділення, яке очолив Жугін Ю.С.