Їхні імена в наших серцях та історії…
11 янголів небесного війська - усі вони були студентами нашого коледжу… Молоді, сміливі, щирі та красиві. Так поспішали жити, будували свої плани, мріяли, любили і до останнього свого подиху боролися за мирне, вільне, щасливе майбутнє України.
Інтерактивну дошку пам’яті на їхню честь відкрили у ВТФК. Вшанувати загиблих у російсько-українській війні Героїв-випускників зібралися батьки, кохані, діти, найкращі друзі полеглих, студенти і викладачі нашого коледжу.
“А на моїй землі іде війна,
Стріляють танки і ревуть гармати.
Сповита горем, в чорному вбранні,
Сльозами вмилась не одна вже мати.
Найкращі з кращих падають від куль,
Грудьми своїми землю прикривають.
Сумним набатом в селах і містах,
Звучать слова: «Герої не вмирають!»
Вони живуть навіки у серцях
І в пам’яті народу України.
І не дозволять нашим ворогам
Перетворить Вітчизну на руїни.
Ми вистоїм. Здолаємо катів,
Як маків – цвіт розквітне Україна!
На тих місцях, де йдуть тепер бої,
В земнім поклоні схилиться калина”.
Із таких поетичних рядків Світлани Чабан звернулася до учасників акції пам’яті директорка ВТФК Світлана Василюк:
“Сьогодні надзвичайний день - не такий, як інші в простому людському році… Ми відкриваємо інтерактивну дошку пам’яті випускників нашого коледжу, які загинули за нашу Україну недоживши, недокохавши, недоробивши… Я безмежно вдячна, що на цьому відкритті присутні їхні батьки, їхні кохані, їхні діти. Мені б хотілося, щоб завжди, не тільки в цей день - скільки ми будемо жити, ми пам’ятали про тих, кого забрала кривава війна”.
Відбиток болючої скорботи на обличчях, квіти, обмотані синьо-жовтими стрічками, та сльози, що не висохнуть ніколи… Здавалося, під час хвилини мовчання завмерло все місто, аби віддати шану тим, хто поклав життя на вівтар свободи. Співзвучно з ударами метронома в думках пригадувались їхні дзвінкі голоси, наївні погляди, світлі вчинки - вони самі…
“Душу й тіло ми положим за нашу свободу…” Рядки, які кожен українець знає з народження, які вже не один десяток років піднімають дух незламності й мотивують до боротьби. Акапельно Державний Гімн виконав коледжівський дует Вадима Лоїка та Івана Зорі в унісон із понад сотнею голосів. До найменшого атома душ доторкнулася й танцювальна композиція “Журавлі” у виконанні колективу “Благо”.
“Ми маємо з вами пам’ятати, якою страшною ціною дається щодня мир в нашій країні. Пам’ятати про найкращих синів і дочок Вінниччини. Хто віддав свої молоді життя заради нашого спокою. Хто через свій особистий подвиг подарував нам віру і впевненість у нашій перемозі. Я горджуся тим, що і мій син - Павло Корнелюк, не зміг стояти осторонь, коли в країні ворог топтав рідну землю. Він сам вступив до лав ЗСУ в розвідувальний батальйон кулеметником. Саме такі герої пишуть зараз новітню історію України. І ми маємо пам’ятати їх та передати це нащадкам. Це ви - молоде покоління маєте про це подбати. А також я щиро вклоняюсь всім, хто береже і продовжує вшановувати пам’ять кожного полеглого захисника і захисниці України. Звертаюсь саме до вас - до молоді. Прошу. Благаю. Щодня, о 9 годині ранку, де б ви не йшли, куди б не поспішали - зупиніться і хвилиною мовчання вшануйте тих, хто поклав свої молоді життя за наш з вами спокій”, - звернулась до присутніх на акції Світлана Корнелюк, мати Героя - Павла Корнелюка.
Одягнені в біле, стоячи навколішки, студенти покладали соняшники. Саме вони стали символом усіх полеглих українських Героїв після пекла на землі - Іловайська, 2014.
Вже згодом, у холі коледжу, з мультимедійного екрана на всіх присутніх дивилися до болю знайомі очі…Навіки молодих 11 Героїв-випускників ВТФК.
Про них громаді коледжу щодня нагадуватимуть червоні буки, що висадили студенти і викладачі разом із рідними загиблих.Під кожним деревом на Алеї Слави - таблички з іменами тих, хто тепер охороняє нас з небес.
Пантелеймон Рожанський, 09.09.1993 р. - 05.01.2015 р.;
Павло Корнелюк, 22.05.1988р. - 13.12.2017р.;
Вікторія Поліщук, 06.05.2000р. - 21.03. 2022р.;
Олексій Міхеєв, 23.07.1992р. - 10.09.2022р.;
Юрій Євенко, 22.04.1973р. - 01.10.2022р;
Сергій Пастушенко, 28.09.1990р. - 15.12.2022р.;
Руслан Яценко, 05.01.1985р. - 18.12.2022р.;
Костянтин Панков, 18.01.1997р. - 31.01.2023р.;
Сергій Кришталь, 11.01.1989р. - 10.02.2023р.;
Валентин Сафронов, 23.01.2001р. - 17.02.2023р.;
Дем’ян Кравчук, 12.11.2000р. - 29.09.2023р.
Мамо, не плач.
Я повернусь весною.
Прийду на світанні в садок із росою...
Тебе я любив. І любив Україну.
Вона, як і ти, була в мене одна…
Тримаємо зв’язок по всіх каналах: instagram_vtfc_college, facebook та instagram_stud.rada_vtfc
Більше фото в фотогалереї
Ключові слова: #Ми в медіа #Фотогалерея #Відеоматеріали #Новини спорту