«І в смерті з рідним краєм поріднюсь…»

04/09/2025 10

Сьогодні виповнилось рівно сорок років, як у карцері на Уралі згасло життя Василя Стуса. Вінниця знову промовила його словом. Наше місто - не просто географія долі українського лицаря, це його коріння, його пам'ять, його дух. Саме тут відбулися традиційні вересневі Стусівські читання.

Перед їх початком студенти та викладачі нашого коледжу зібралися на площі імені Василя Стуса.Тихою ходою вони поклали живі квіти до підніжжя монумента, вшанувавши поета незламності хвилиною мовчання.

Далі пам’ятні заходи продовжилися у залі Вінницької обласної наукової бібліотеки ім. Валентина Отамановського. Тут зустріч молоді, освітян, науковців, письменників, військових, представників влади та громадськості набула особливого звучання. Їх об'єднала пам'ять про Стуса, його незламна віра у вільну й непереможну Україну.

Поезії зі збірок «Зимові дерева», «Палімпсести», «Дорога болю» з уст читців звучали як молитва, як дороговказ. Здавалося, кожен рядок знайшов відгук в душі присутніх, пробуджуючи біль, силу і надію.

Відділ краєзнавства обласної бібліотеки підготував виставку-вшанування «Істинний син Поділля». Кожне видання в ній свідчить: для Вінниччини постать Василя Стуса - гордість і приклад мужності.

До пам'ятного дня підготували книжково-ілюстративну виставку і бібліотекарі нашого коледжу. «Василь Стус – людина незламної волі» це не просто її красномовна назва. Творчість і пам'ять про поета - бунтаря сьогодні, як ніколи потрібні Україні. Як опора у відстоюванні свободи та незалежності, як приклад відданості Батьківщині, як символ стійкості, незламності та величі духу, що завжди перемагає - нехай і після смерті.

Сорок років потому голос Василя Стуса втратив гостроти: «Народе мій, до тебе я ще верну…». І він справді - повертається. У пам’яті. У книгах. У наших серцях.

Тримаємо зв’язок по всіх каналах: instagram_vtfc_college, facebook та instagram_stud.rada_vtfc+