День, коли оживають спогади…

Роки минають. Змінюються міста, професії, життєві маршрути. Та у кожного з нас є місце, де назавжди залишається частинка душі, яке кличе до себе навіть через десятиліття.

Саме таким для багатьох поколінь випускників є Вінницький технічний фаховий коледж. Тут починалося доросле життя. Тут складали перші заліки й хвилювалися перед екзаменами. Тут народжувалися справжня дружба і мрії про майбутнє.

На традиційну зустріч в альма-матер цьогоріч завітали і ті, хто завершив навчання два роки тому, і ті, для кого студентські роки залишається у спогадах понад пів століття.

Перед святковою програмою гості мали можливість побачити оновлений простір, зазирнути до аудиторій і пройти знайомими коридорами.Змінилися інтер'єри, з'явилися нові можливості для навчання, але колишні студенти миттєво наповнили їх атмосферою своїх поколінь.

Про те, як навчалися не лише професії, а й відповідальності, наполегливості та віри у власні сили, випускники охоче згадували не лише під час розмов з одногрупниками.

Зі сцени актової зали лунали щирі слова вдячності на адресу викладачів — тих, хто підтримував, навчав, допомагав знаходити свій шлях і залишив по собі світлий спомин.

Нерозривність традицій різних поколінь студентства ВТФК яскраво продемонструвала мистецька програма зустрічі. Шквалом оплесків супроводжували глядачі сучасні танці колективів «Постмодерн» і «Фрідом», а також елегантну хореографію Ірини Герасимової та Бронислава Хмілевського — випускника коледжу 1976 року.

Теплом у серцях відгукувалися пісні, які подарували гостям наші талановиті вокалісти Максим Тріска, Інна Пелиховська, Павло Пазюк, Олена Кучер, Наталя Герелешко та Анна Грисюк.

До нових зустрічей, випускники ВТФК!